На тому чи іншому періоді психічного розвитку всі без винятку батьки стикаються з проблемою дитячої жадібності.
Як правило, подібні нахили можуть проявитися у дитини віком 4 років. навіть ті діти, які зовсім недавно без жодних проблем ділилися своїми «цінностями», тепер починають шкодувати і все частіше повторювати слово «не дам», «це моє» і таке інше.
Зіткнувшись із подібною поведінкою свого чада, батьки повинні усвідомити: нічого страшного не сталося, жодних відхилень у розвитку дитини немає. Жадібність, що виникла у поведінці дитини – природний процес ознайомлення з почуттям власності, яке властиво кожній людині.
У такій ситуації від батьків потрібно лише одне — зберегти нейтральну позицію. Безпардонно втрутившись у природний процес формування у малюка почуття власності, дорослі ризикують виростити або закінченого жаднину, або марнотрату.
Практика показує, що емоції малюка щодо власних речей стануть нормальними після якогось часу. Як правило, цей термін не перевищує 24 місяців з того моменту, коли дитина почала скупитися.
Щоб наслідки аналізованої кризи були мінімальними, кожен із дорослих, що оточують малюка, має зайняти правильну позицію. Батьки повинні виключити зі свого лексикону фрази, зміст яких забороняє дитині ділитися з однолітками.
«Не бери чужих іграшок», «не давай нічого цьому хлопчику» та інші репліки такого штибу є категорично недоречними. Батько і мама для дитини 2 – 4 років є найбільш шанованими людьми, з яких малюк неминуче бере приклад. Виходить, що батьки, які не хочуть, щоб дитина скупилася, самі не повинні бути скнарами.
На думку дитячих психологів, дитина може стати тиском через те, що батьки не поважають його право на власну територію, власні речі. Маля, відчуваючи, що дорослі не поважають його думку, починає вередувати для того, щоб самоствердитися.
Маючи плани позбавитися частини іграшок дитини, які він цілком закономірно вважає своєю власністю, запропонуйте йому вибрати ті, які йому особливо дорогі. Звичайно, ніщо не заважає провести подібну «ревізію» швидко, самостійно, проте робити цього не варто, оскільки така поведінка стане справжнім ударом для психіки дитини.