Геморой — це патологічний стан, який характеризується варикозним розширенням вен ануса та прямої кишки. Існує два основних типи: внутрішні (розташовані всередині прямої кишки) та зовнішні (знаходяться поза анусом). На діагностиці і лікуванні геморою спеціалізується проктолог.
Що призводить до появи геморою?
Геморой розвивається, коли вени в області ануса та прямої кишки розширюються або утворюють варикозні вузли. Основні причини геморою включають:
- хронічні закрепи. Надмірний тиск під час дефекації, особливо при тривалих або частих закрепах, може призвести до розширення вен;
- вагітність та пологи. Збільшення об’єму крові та тиск в тазовій області під час вагітності може сприяти розвитку геморою;
- сидячий спосіб життя. Довгий період сидіння, особливо без перерв чи регулярних фізичних вправ, може збільшити тиск вен у цій області;
- харчові звички: Недостатня кількість білку та волокон у дієті, а також недостатня кількість рідини можуть сприяти запорам та розвитку геморою.
Генетична схильність до розширення вен також може грати роль у розвитку геморою. З віком тканини тіла можуть втрачати тонус, що збільшує ризик розвитку геморою.
Як діагностують геморой у чоловіків та жінок?
Лікар проводить детальний анамнез та фізичний огляд, включаючи пальцеве дослідження ануса. Дослідження геморою:
- аноскопія. Передбачає використання спеціального інструменту, аноскопа, для огляду внутрішніх стінок ануса та прямої кишки;
- ректоскопія. Дає можливість оглянути верхній відрізок прямої кишки;
- колоноскопія. Якщо є підозра на захворювання товстої кишки, може призначитися колоноскопія для докладного огляду всього травного тракту.
Деякі випадки можуть вимагати ультразвукового огляду вен ануса та прямої кишки. Ці методи дозволяють лікареві оцінити стан та визначити характер геморою, щоб обрати найбільш ефективний план лікування.
Методи лікування геморою
Медикаментозне лікування геморою спрямоване на зменшення симптомів та полегшення стану пацієнта. Зазвичай включає в себе використання препаратів у формі мазей, кремів або гелів, які містять різноманітні активні компоненти. Засоби з протизапальною та анестезуючою дією можуть допомагати зменшити свербіж, запалення та біль. Також використовуються препарати, які сприяють стягуванню судин та зменшенню вузлів. Деякі препарати містять компоненти, які полегшують дефекацію та сприяють загоєнню тканин.
У випадках, коли не проходить геморой, можуть бути застосовані хірургічні методи лікування. Одним з найпоширеніших хірургічних втручань є склеротерапія, при якій речовина вводиться безпосередньо в гемороїдальний вузол, що призводить до його зменшення. Лігація гемороїдальних вузлів та гемороїдектомія є іншими хірургічними методами, де відсікають гемороїдальні вузли. Важливо враховувати, що вибір методу лікування повинен визначатися лікарем на підставі важкості симптомів та індивідуальних характеристик пацієнта.