Вперше лікарі заговорили про мастопатію наприкінці XIX століття: через п’ятдесят років після того, як перша феміністка заявила про права пригноблених жінок.
Наївні лікарі тоді навіть не припускали, що між цими подіями є зв’язок…
Хто не знайомий із симптомами мастопатії, тому пощастило. За статистикою проблеми з бюстом є у кожної третьої, або навіть кожної другої жінки. Безневинний ліфчик перетворюється на знаряддя тортур, дотик до грудей викликає бажання послати горе-коханця (або поруч пасажира, що стоїть у переповненому транспорті) куди подалі і стукнути на прощання чимось важким.
На ранніх стадіях мастопатії біль з’являється лише перед самою менструацією, на пізніх – стає постійною. Ще одна характерна ознака захворювання – груди стають щільними на дотик (вся або подекуди).
Лікарі досі не дійшли єдиної думки, звідки береться мастопатія, але довели, що в її основі лежать ендокринні порушення, а саме розбалансування жіночих статевих гормонів (естрогену, пролактину та прогестерону). Як-не-як, субстанція тонка, пошкодити дуже легко… Як саме?
1. Аборти
За статистикою біля пострадянського простору щорічно роблять від 40 до 60 мільйонів абортів, тобто кожна четверта вагітність закінчується її перериванням. При цьому жінки, які зробили три аборти, у сім разів сильніше ризикують захворіти на мастопатію, ніж тричі.
До чого тут фемінізм?
У всі часи ставлення до абортів було негативним, особливо якщо не йшлося про вагітність, що загрожує матері загибеллю. Залетіла – рожай! І лише феміністки зважилися заперечити цей негласний закон. У 50-ті роки XIX століття американська суфражистка Сара Грімке вперше заговорила про «право жінки вирішувати, коли вона буде матір’ю, як часто і за яких обставин». А півстоліття її землячка Маргарет Сангер ввела поняття «контроль над народжуваністю».
До речі, тут ми попереду всієї планети: першою державою, яка легалізувала аборти, стала Радянська Росія.
2. Пізні пологи
Теж серйозний чинник ризику мастопатії. Хоч соціологи і бурчать щось про бебі-бум, але тенденція поки що не дуже змінилася: більшість російських породіль – старше 25 років.
До чого тут фемінізм?
Це раніше жінки народжували починаючи з 15-16 років. А чому б і ні? Чоловік добувач, дружина – при ньому. Виконує свою біологічну роль: виробляє потомство і доглядає його. Сьогодні, завдяки емансипації, слабка стать бажає реалізовувати себе нарівні з сильною. Навіщо поспішати з дитиною? Треба спочатку здобути освіту, зробити кар’єру, забезпечити себе матеріальними благами, та й нагулятися, як слід…
А тут ще й вчені під’юджують: довели, що оптимальний вік для зачаття – 34 роки. Начебто саме у цьому віці досягається оптимальний баланс між здоров’ям жінки та її соціальним благополуччям. Так прямо і кажуть: «Жінка, яка народила першу дитину в 34 роки, з точки зору стану здоров’я на 14 років молодша за ту, що народила дитину в 18 років».
3. Штучне вигодовування або короткий період грудного вигодовування
Виявляється, лише третина матерів у нашій країні годують дітей грудьми понад три місяці. Адже недарма лікарі кажуть, що природне вигодовування (хоча б півроку) – найкращий засіб від мастопатії. А тим, у кого захворювання вже є взагалі рекомендується годувати дитину грудьми не менше року.
До чого тут фемінізм?
На перший погляд здається, що ні до чого. Однак уявіть маму, що годує, яка працює нарівні з чоловіками. Нехай навіть вона не укладає шпали та не розвантажує вагони. По-перше, у неї навряд чи вийде сидіти вдома з дитиною довго: максимум півроку у декретній відпустці – і назад у лад. По-друге, якщо розриватися між будинком та роботою, регулярно зціджуючись, від стресів, неправильного харчування (бутерброди та кави) тощо. молоко швидко пропадає. Або перестає подобатися дитині.
4. Погана спадковість
Якщо у мам, бабусь або прабабусь була мастопатія, велика ймовірність, що вона дістанеться дочкам у спадок. Згідно з медичною статистикою: при поганій генетиці ризик захворіти втричі вищий, ніж за хорошої.
До чого тут фемінізм?
Точно невідомо. Але, враховуючи, що до появи фемінізму мастопатія зустрічалася дуже рідко, можна припустити, що генетична мутація, що викликає хворобу, вперше виникла у жінок-«емансипе». Так би мовити, гіпотеза, що має право на існування …
Якщо вас турбують неприємні відчуття в молочних залозах, рекомендуємо перевірити, чи не було у вашому роді суфражисток?
5. Алкоголь, куріння, стреси, нерегулярне статеве життя
Мастопатії, звичайно, від цього не буває, зате погіршується стан при хворобі, що вже виникла.
До чого тут фемінізм?
Дуже схоже на побутування типової феміністки (в чоловічому розумінні): щось стервозне-злісне-нервове, прокурене, яке не проти випити. А все від недої … тому що чоловіки уваги не звертають
6. Травми та операції на молочних залозах
Починаючи від банальних забитих місць і закінчуючи пластичними операціями зі зміни форми грудей.
До чого тут фемінізм?
Невідомо. Так само, як поки не знайдено зв’язок між фемінізмом та ожирінням (діабетом, захворюванням печінки, щитовидної залози, придатків, гіпофіза та надниркових залоз). Тим не менш, всі ці недуги входять до факторів, які можуть спровокувати мастопатію.
Знали б феміністки, що результатом їхньої визвольної діяльності стане мастопатія, можливо, і стримали свій запал. Але тепер уже нічого не зміниш. Задля профілактики захворювань грудей сучасні жінки навряд чи перетворяться на домогосподарок: почнуть варити борщі та в’язати шкарпетки, народжувати кожні два-три роки по дитині, вирощуючи потомство грудьми.
Що ж робити? Щорічно перевірятися у лікаря-маммолога, щомісяця проводити самодіагностику грудей (розглядати і промацувати щодо підозрілих симптомів), наскільки можна вести здоровий спосіб життя і радіти досягненням фемінізму. Наприклад, можливості балотуватися в депутати .