“Я на дієті” – три слова, які викликають зубівний скрегіт у чоловіків, скорботне підняття брів у матерів та скривджене підтиснення губ хлібосольних господинь.
До літа епідемія дієт набуває загрозливих розмірів – жінки намагаються влізти в купальники і топіки, що з’їжилися за зиму, а для цього хороші всі засоби, особливо ті, що обіцяють швидке схуднення в стислі терміни.
Якщо неодружені чоловіки можуть просто ігнорувати схудливі зусилля своїх прекрасних дам, то одруженим представникам сильної половини людства, які наростили за комп’ютером або біля телевізора круглий животик, у цю пору часом доводиться несолодко. Після першої сімейної вилазки на пляж, вони запросто можуть отримати на вечерю щось на зразок соєвих паростків, вареної брокколі в оливковій олії або морквяних котлет.
Очевидно, що якщо людина харчується їжею, що не вимагає надмірних травних зусиль, більшу частину життя проводить сидячи або лежачи, утримує себе при комфортній температурі і при цьому має необмежений доступ до годівниці, вона погладшає. Перевірено на домашніх тваринах. Однак заклики більше рухатися (на жаль, дві години на тиждень у тренажерному залі – недостатньо) і не об’їдатися (наприклад, не їсти від нудьги або для насолоди смакових рецепторів) більшості людей здаються занадто простими, щоб їм слідувати.
Навпаки, дієти із забороною тих чи інших видів продуктів завжди користувалися популярністю, можливо тому, що, позбавляючи себе улюблених страв, люди відчувають мазохістську насолоду жертовності та подвигу. До того ж, тимчасові обмеження багаторазово збільшують задоволення від їжі – ніколи вміст холодильника не здається таким бажаним, як під час проходження чергової модної дієти.
Донедавна США панувала низько-жирова дієта, у своїй американцям не заборонялося втамовувати голод вуглеводами (наприклад, булочками і тістечками). Однак недавно низько-жирова дієта була піддана суворій критиці, а винуватцями всіх бід були оголошені вуглеводи. Нині саме низько-вуглеводні (low-carb) дієти стали новою надією американців. Однак поряд з цим з’явилося багато дієт, які не потрапляють ні в ту, ні в іншу категорію, наприклад ті, що засновані на принципах так званого здорового харчування.
Скажу відразу – я противник будь-яких модних дієт і зовсім не вірю в те, що за їх допомогою можна схуднути, не завдаючи шкоди здоров’ю, і не ризикуючи потім набрати втрачені кілограми з лишком. Ні, я згодна з тим, що “ми – це те, що ми їмо”, і що якість їжі впливає на якість життя, але мені здається безглуздим спочатку переводити гроші в жирову тканину, а потім витрачати їх на дієтичну літературу, схудні пігулки та дієтичні продукти, покликані цю жирову тканину прибрати. І все ж таки, пропоную увазі читача деякі з найбільш популярних в Америці дієт.
Дієта доктора Аткінса або низьковуглеводна дієта (Atkins Diet Revolution, low-carb diet)
Високо протеїнова, високо жирова, низько вуглеводна дієта доктора Аткінса зробила спробу опанувати умами ще в 70-ті роки, але без особливого успіху, оскільки саме в цей час Америка розпочала боротьбу з жирами. Нагадаємо, що боротьба з жирами була заснована на тому науковому факті, що організм не має місця для зберігання великої кількості вуглеводів, проте добре знає, куди складати жири.
Тому, припускали, що й знизити кількість споживаних жирів, то ніякого ожиріння й нічого очікувати, оскільки зайві вуглеводи згорятимуть майже залишку у печі метаболізму. Аткінс ж, спираючись на ті самі наукові факти, висновки робив зовсім інші. Він вважав, що лише суворо обмежуючи вуглеводи можна змусити організм видобувати енергію з жирів, а значить витрачати жирові запаси.
Нещодавно доктор Аткінс випустив нову книгу (Dr Atkins New Diet Revolution: The No-Hunger, Luxurious Weight Loss Plan That Really Works!, 2003), а також подбав про благословення ряду вчених. Цього разу жиро-білкове харчування було зустрінуто загальним тріумфуванням, тому що Америка вже втомилася від жирозамінників і жадала спробувати щось нове.
Відповідно до дієти Аткінса, потрібно забути про фрукти, овочі (деяка кількість обраних овочів дозволено в пізніших версіях дієти Аткінса) і всі продукти з високим вмістом вуглеводів (наприклад, булочки, торти, макарони, солодощі). Мета харчування по Аткінсу – створити в організмі стан, званий кетозом (тому цю дієту ще називають кетогенною дієтою), при якому відбувається швидке витрачання жиру. При цьому Аткінс не обмежується примітивною порадою “не їжте нічого борошняного і солодкого” (яку фінансову вигоду можна з цього отримати?), а пропонує цілу систему життя, яку треба неухильно слідувати, справно купуючи продукти харчування “По Аткінсу”, харчові добавки, книги та інші схудальні іграшки.
Плюси: Судячи з відгуків, на цій дієті дійсно худнуть, до того ж багато чоловіків добре сприймають дієту Аткінса, тому що харчування майже одним м’ясом не здається їм ущербним.
Мінуси: не підходить вегетаріанцям, людям, схильним до гіпоглікемії (огидне самопочуття при зниженні цукру в крові), і тим, хто за родом своєї діяльності повинен багато працювати мізками, створює велике навантаження на нирки (через розмаїття білка), може викликати поганий запах з рота через той самий кетоз, який є метою всіх зусиль. Думка вчених про цю дієту настільки суперечлива, що заслуговує на окрему статтю.
Зональне харчування (Zone)
Дієта була запропонована в 1996 доктором Barry Sears (книга Enter the Zone). Він запропонував представляти білки, жири та вуглеводи у вигляді міні-блоків, наприклад, 1 міні-блок білка – це 1 унція нежирного м’яса, 1 міні-блок вуглеводів – це 1 чашка овочів, або 1/2 чашки рису або макаронів тощо. д. Їсти потрібно так, щоб у їжі була рівна кількість міні-блоків білків, жирів та вуглеводів. При цьому людина споживає приблизно 40% вуглеводів, 30% білка та 30% жиру, але підраховує лише міні-блоки. Поряд з цим рекомендуються певні фізичні вправи, такі як ходьба та вправи з навантаженням. А ще потрібно частіше займатися готуванням (яка теж потребує енергії) та уникати їжі швидкого приготування. Дієта для математиків та любителів конструктора LEGO.
Складання меню з точної кількості міні-блоків – це чудова кулінарна головоломка, яка внесе різноманітність у життя домашньої господині. Правда ідеологи цієї дієти пропонують різні варіанти готового меню, що позбавляє кулінарний конструктор усієї його привабливості. Але меню можна і не читати – дайте волю своїй фантазії. Так само як при дієті Аткінса, на допомогу тим, хто худне, пропонується широкий набір товарів, включаючи книги і готові набори продуктів.
Дієта Південного пляжу (South Beach Diet)
Життя – це пляж, а на пляжі потрібно виглядати струнким та підтягнутим. Дієта Південного пляжу була запропонована лікарем (безсумнівно, читач вже помітив безліч докторів серед ідеологів дієт) Артуром Агатсоном (Arthur Agatston, The South Beach Diet: The Delicious, Doctor-Designed, Foolproof Plan for Fast and Healthy Weight Loss, 2003). Їсти потрібно “хороші” жири та вуглеводи 6 разів на день, обмежуючи споживання тваринного жиру, маргарину, “поганих” вуглеводів (цукор, білий хліб і т.д.), налягаючи на яйця, морепродукти, овочі, нежирний птах, присмачуючи все це оливковою олією і рясно запиваючи водою. Підрахунку калорій не потрібно, так само як і обмеження обсягів (хоча об’їдатися, все-таки, не рекомендують). Ось тільки пиво заборонено категорично, так само як чіпси та солоні крендельки.
Їжте тільки капустяний суп, тричі на день, 7 днів на тиждень і ви схуднете. Можна тільки уявити яку непереборну привабливість в очах дієтичної страждальниці набуває нормальної їжі після капустяного тижня. Капустяна дієта – дуже низькокалорійна, вкрай обмежувальна і не кожному під силу, але для громадян з яскраво вираженими мазохістськими нахилами, напевно, дуже приваблива.
Дієта по групі крові
Я б не стала згадувати цю дієту, тому що мені не відомі наукові дані, які б хоч якось її підкріплювали, проте з розмов зі знайомими дамами я з подивом дізналася, що вона має багато шанувальників. Її автор, доктор Peter J D’Adamo (книга Eat Right For Your Type) переконаний у тому, що харчування людини має бути різним залежно від типу його крові. Наприклад, низьковуглеводна дієта, подібна до дієти Аткінса, рекомендована людям з першою групою крові (нульовою за західною класифікацією).
Звичайно, це далеко не повний перелік дієт, проте читач вже бачить, що систем харчування багато, на будь-який смак. Майже кожної дієти додаються книги, “правильні продукти” і армія консультантів, які охоче (за помірну винагороду) допоможуть вам підлаштувати ваше життя під обрану дієту. Ну а якщо одна дієта не допоможе, завжди можна підібрати іншу дієту, обравши ту, яка забороняє набридлі вам продукти, і дозволяє ті, за якими ви скучили. Америка багата лікарями, що пишуть книги про дієти, так що знайти щось нове не складе труднощів.
Насамкінець, пропоную читачеві ще одну дієту. Відома вона з 1863 завдяки книжці Вільяма Бентинга “Лист про Ожиріння” (William Banting, Letter of Corpulence). Вільям Бентинг двадцять років безуспішно намагався скинути вагу, але (знайома ситуація) дедалі більше товстішав. Нарешті, один лікар прописав йому дієту, яка здійснила диво. Вдячний Бентінг на свої кошти видав книгу, що описує його боротьбу з кілограмами (або фунтами) та чудову дієту. Діяння це було абсолютно безкорисливим, тому що золота жила дієтоманії ще не була відкрита. Багато хто вважає цю дієту прообразом дієти Аткінса, але, на мій погляд, вона набагато цікавіша. Отже, дієта Вільяма Бентінга:
Сніданок: 6 унцій яловичини, вареної риби або іншого м’яса, крім свинини (напевно, вегетаріанці можуть замінити м’ясо соєвим сиром); велика чашка кави або чаю без молока та цукру, невеликий бісквіт.
Обід: 6 унцій будь-якої риби, крім лосося, вугра або оселедця, будь-яке м’ясо, крім свинини, будь-які овочі, крім картоплі та коренеплодів, одна унція сухого хліба, фрукти без цукру, три келихи гарного кларету, чері або портвейну (пиво заборонено).
Чай: 2-4 унції печених фруктів, чай без цукру та молока.
Вечеря: 2-3 унції м’яса чи риби, 1-2 келихи кларету чи черрі з водою. На ніч (за бажанням): Стопка грогу (джин, віскі або бренді без цукру) або пара келихів або черрі.
Приємного схуднення!