Звідки з’явилися хвороби, і чому ми хворіємо?
Ми щиро бажаємо всім нашим читачкам здоров’я, але знати про хвороби все ж таки потрібно, тому про них і поговоримо…
Що таке хвороба
Хвороба – процес, що виникає внаслідок впливу на організм шкідливого подразника зовнішнього або внутрішнього середовища, що характеризується зниженням пристосовуваності живого організму до зовнішнього середовища при одночасному мобілізації його захисних сил. Хвороба проявляється порушенням рівноваги організму з навколишнім середовищем, що виражається у виникненні побічних (неадекватних) реакцій, а в людини – зниженням на час хвороби його працездатності.
Фактори хвороби
Причини хвороб різноманітні, але вони можуть бути зведені до групи:
• механічні
• фізичні
• хімічні
• біологічні
• психогенні
Будь-який із цих факторів викликає стан хвороби, якщо він незвичний для організму. Неадекватність може бути кількісною (кількість подразника є надмірною для організму), якісною (на організм впливає фактор, по відношенню до якості якого в організмі не вироблено захисно-пристосувальних механізмів), тимчасової (кількісно та якісно адекватний подразник впливає тривало або в такі проміжки часу та у такому ритмі, які незвичні для організму) і залежить від індивідуальних властивостей даного організму (тобто визначається індивідуальною реактивністю даного організму як підвищеної чутливості). У сучасному уявленні хвороба характеризується такими основними характеристиками.
Риси хвороби
1. Вплив зовнішнього та соціального середовища
У розвитку хвороби провідну роль грає зовнішнє середовище, а людини — передусім соціальна. Зміни внутрішніх властивостей організму, викликані чинниками середовища проживання і стійко закріплені (зокрема і спадковими механізмами), надалі самі можуть грати провідну роль виникненні хвороби.
2. Психогенний фактор
Велике значення у розвитку хвороби, крім етіологічного фактора (тобто причини хвороби) та зовнішніх умов, мають захисно-пристосувальні механізми організму. Розвиток хвороби значною мірою залежить від досконалості цих механізмів, обсягу та швидкості їх включення до патологічного процесу. У людини на розвиток та перебіг хвороби великий вплив має психогенний фактор.
3. Хвороба – страждання цілісного організму
Немає зовсім ізольованих хворобою органів прокуратури та тканин, тобто місцевих хвороб. При будь-якій хворобі більшою чи меншою мірою залучається весь організм, що виключає наявності основного поразки у тому чи іншому органі чи частини організму.
Залежно від тривалості перебігу та швидкості наростання та зникнення проявів хвороби розрізняють гострі та хронічні. Приєднання до основних проявів хвороби додаткових змін, не пов’язаних із безпосередньою причиною хвороби, але що розвиваються в результаті її перебігу, називається ускладненням. Воно може виникати в розпалі хвороби і після основних її проявів.
Ускладнення обтяжують хворобу, інколи ж стають причиною несприятливого результату. Результатом хвороби можуть бути: повне одужання, одужання із залишковими явищами, стійка зміна органів, іноді виникнення нових форм захворювання у вигляді віддалених наслідків та смерть. Смерть як завершення хвороби може наступити раптово, після короткої агонії або поступово, через більш менш тривалий агональний стан.
Класифікація хвороб
Класифікація хвороб людини проводиться за характером перебігу :
• гострі
• хронічні хвороби
за етіологічним фактором:
• викликані механічними
• фізичними
• хімічними
• біологічними
• психогенними факторами
за способом їх лікування :
• терапевтичні
; • хірургічні та ін.
Слід зазначити, що жодна з існуючих класифікацій хвороб перестав бути цілком задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, інфекційних хвороб і алергічних станів.
Але разом з тим, існує загальноприйнята класифікація хвороб :
• Внутрішні хвороби (терапія) – це захворювання, головним методом лікування яких є ліки
• Хірургічні хвороби (хірургія) – це захворювання, головним методом лікування яких є операція
• Злоякісні захворювання (онкологія) – це захворювання, в основі яких лежить неконтрольований процес розмноження одного з видів клітин
• Спадкові хвороби – це захворювання, причиною яких є дефект гена
• Хвороби органів, що беруть участь у виношуванні вагітності та пологах (гінекологія)
• Шкірні хвороби – це хвороби, ключовим клінічним проявом яких є ураження шкіри
• Очні хвороби – це хвороби, ключовим клінічним проявом яких є ураження ока
• Інфекційні хвороби – це хвороби, спричинені мікроорганізмами чи паразитами.
• Венеричні хвороби – це хвороби, які передаються головним чином статевим шляхом
• Хвороби, ключовим клінічним феноменом яких є порушення об’єктивного сприйняття дійсності (психіатрія)
• Хвороби вуха, носа та горла (отоларингологія)
• Дитячі хвороби (педіатрія) – вивчення особливостей перебігу захворювань у дитячому віці.
• Хвороби неправильного харчування (дієтологія) (від нестачі, від надлишку)
• Інтеркурентні хвороби – захворювання, що виникає на тлі вже наявної хвороби, за походженням не пов’язане з нею і обтяжує її перебіг (наприклад, грип у хворого на гострий інфаркт міокарда).
Тепер знаючи про хвороби навіть більше ніж середньостатистична людина, ми від щирого серця хочемо побажати Вам: не хворійте!