Кажуть, що правильний обід – це салат, перше, друге та компот. Наскільки вірне це твердження?
Правильний обід – це салат, гаряче та компот?
Традиційно склалося, що обід – найбільший прийом їжі. Але це скоріше правило, створене для великих організованих колективів, де одночасно треба нагодувати масу народу – наприклад, у робочих їдальнях. Що раціонально, то це традиція починати обід з овочів. Або фруктів, але це у нас не прийнято. Ще дуже важливо їсти на обід щось тепле – все одно суп це, м’ясо, овочі чи чай. Тепла їжа забезпечує комфортну роботу шлунково-кишкового тракту. Поганий буфетний обід, коли у шлунок потрапляють лише холодні закуски.
Скільки страв потрібно з’їдати за обідом?
Важливо не те, скільки буде страв, а що взагалі людина з’їла за день. Головний принцип харчування – це різноманітність. Повинні бути продукти всіх основних груп – зернові, овочі з фруктами, молочні та м’ясні. Особняком стоять жири та цукор. Без цукру людина може обійтися, оскільки глюкоза утворюється з крохмалю, борошняних виробів та фруктів-овочів. Про жир забувати не варто, але й піклуватися теж – він прийде з іншими продуктами. Взагалі, людині для покриття всіх потреб у жирі достатньо двох столових ложок олії. У кожен прийом їжі (за умови, що ми харчуємося три-чотири рази на день) треба обов’язково вживати що-небудь із зерна та з овочів чи фруктів. А далі розділити їжу таким чином: у два прийоми з’їдати щось м’ясне, у два – молочне. А от коли і що людина буде їсти, вона може вибирати сама. Харчуватися краще частіше, 5-6 разів на день: сніданок, ланч, обід, полуденок, вечеря. І ще на ніч варто з’їсти апельсин.
Суп обов’язковий?
Це індивідуально. Перша страва дає об’єм, насичення – суп гарний узимку. Але для людини, зайнятої сидячою працею, суп та друге по повній тарілці – це дуже багато. Навіть робота після такого обіду йде важко.
Чи запивати їжу?
Пити треба будь-коли і стільки, скільки хочеться. Але, звичайно, якщо є серцево-судинні захворювання, проблеми з нирками, набряки, треба обмежувати кількість рідини. Питання, що пити. Найкраще питво – вода: мінеральна негазована, охолоджена до 10-12 градусів. Не треба боятись пити під час їжі. Є забобон, що нібито рідина розводить у шлунку соляну кислоту та травні ферменти, через що травлення погіршується. Повірте, в нашому організмі все не так просто влаштовано. Орієнтуватися треба на спрагу: все зайве виділяється, і здоровому організмі все регулюється.
Із-за столу справді треба вставати з легким почуттям голоду?
За столом не треба поспішати – це загальне правило. Для дітей старше 3 років рекомендації з харчування такі ж, як для дорослих, але голодним дитина бути не повинна в жодному разі! Якщо людина схильна до повноти, а найнебезпечніший для набору ваги вік – 30-50 років, напевно, легке почуття голоду на користь. Людині худій теж не варто переїдати до гикавки, але вставати з-за столу треба не голодним, а з почуттям задоволення. Людям старше 60 років у принципі не можна виходити з-за столу голодними, тому що в похилому віці почуття голоду та спраги притупляється, люди недоїдають і починається виснаження.
А як бути з алкоголем для апетиту?
Здоровій людині це не потрібно. Є індивідуальні рекомендації для профілактики серцево-судинних захворювань, пляшечку пива або трохи вина за обідом-вечерею прописують для розслаблення. Може, «потроху» було б і непогано, але важливо, щоб це не перетворилося на алкоголізм.
Після ситного обіду потрібно поспати?
Може, й не поспати, але півгодини відпочити варто – полежати, посидіти чи спокійно пройтися. Чому шкідливо багато їсти перед відпочинком, перед сном, наприклад? Тому що калорії не витрачаються, а відкладаються у жир. Поки триває процес травлення, поки нічого ще не всмокталося – все нормально. Але десь за півгодини харчові речовини починають шукати, куди б їм в організмі прилаштуватися. І якщо в цей момент немає потреби у фізичній енергії, вони відкладуться у вигляді підшкірного жиру. Якщо ви з’їли більше, ніж витратили калорій – вони перетворяться на жир.