Усі ми віддаємося роботі.
Заради умовних грошових одиниць віддаємо свій час, сили та, звичайно, здоров’я. Причому останнє – по-різному. Є професії, на яких ми «згоряємо» психічно, а є ті, де отримуємо шкоду своєму тілу.
Другі – це насамперед професії, пов’язані з промисловістю та шкідливим виробництвом. Однак про них – хіміки, працівники фабрик і заводів, оператори АЗС тощо. – ми не говоритимемо. Умовами їхньої роботи займаються компетентні відомства. Опустимо тему про жінок-каскадерів та циркових дресирувальників: ризик, який беруть на себе працівники небезпечної професії, очевидний. Ми ж поговоримо про ті жіночі (!) професії, які шкідливі для здоров’я душі та тіла, але чомусь МОЗ не контролюються.
Робота, на якій горять
Є низка професій, на яких люди згоряють, як свічки. Наприклад, вчителька . Кожен її робочий день пов’язаний із титанічними навантаженнями: потрібно пояснити предмет великої групи школярів, до кожного знайти індивідуальний підхід, залагодити «сутички» між окремими учнями. Додайте до цього конфлікти з батьками, колегами та начальством, а вдома – свої особисті проблеми… Через кілька років після такої непосильної праці до людини приходить неприємне відчуття, ніби вона «вигоріла», вичерпала себе, віддала всього себе. На бідолаху нападає абсолютна байдужість до робочих моментів. Ті, хто його сили «забрали», викликають ненависть, тому людина несподівано всім вибухає, спалахуючи нападами гніву.
Те ж саме можна сказати продитсадкових виховательок, лікарів, психологів, співробітників служби довіри, журналістів і так далі – про тих, хто на роботі в якомусь сенсі викладає свою душу. Для професійної хвороби, що поєднує ці категорії, психологи навіть термін спеціальний вигадали – «синдром вигоряння». Інакше кажучи – психологічне виснаження.
Симптоми цієї «хвороби» нагадують глибоку депресію: постійна втома, падіння працездатності, головний біль, безсоння, поганий апетит або, навпаки, схильність до обжерливості, маніакальна потяг, наприклад, до солодкого або сигарет. «Хворого» можуть охоплювати почуття самотності, безпорадності та – що не рідкість – думки про суїцид.
Лікувати синдром вигоряння, хворобу душі можна лише з професійною допомогою психолога. І, звісно, важлива профілактика. Якщо ви перебуваєте в «зоні ризику», обов’язково навчитеся абстрагуватися від негативних емоцій інших людей та їх особистих проблем. Не приймайте те, що відбувається на роботі, близько до серця. При цьому не йдіть в іншу крайність – крижана байдужість. Будьте привітні та тактовні.
Золоті руки
У секретарок (і тих, чия щоденна праця зводиться до роботи з комп’ютером)) є своя професійна хвороба – «тунельний синдром». Це захворювання кистей рук, спричинене звуженням анатомічного тунелю в зап’ясті, через який проходять нерви. Початкова його причина полягає у постійному перенапрузі кистей – суглобів, сухожиль, м’язів рук – та порушенні кровообігу. Симптоми цього синдрому: оніміння пальців і зап’ястя і біль у кистях, що ниють. За багаторічної роботи, коли хвороба «запускається» і стає хронічною, лікувати її доводиться вже хірургам.
Якщо ваша робота зводиться до спілкування з мишею та клавіатурою, подбайте про профілактику: щогодини робіть перерву, вставайте з-за столу і розминайтеся. І обов’язково слідкуйте за поставою, коли сидите за комп’ютером.
Кого ноги годують
Продавщиць . А ще тих самихвчителів, офіціанток, кухарів, торгових агентів , яким цілі дні на проліт доводиться проводити на ногах. Деяким ще й на високих підборах!
Їхня професійна хвороба – варикозне розширення вен, що спочатку виявляється на ногах у вигляді капілярних «зірочок», а потім – жахливими вузлами та пагорбами, які можна видалити тільки скальпелем. Причина варикозу – кров, що застоюється в судинах.
Щоб уникнути цієї неестетичної та хворобливої напасті, щоб поліпшити кровообіг у ногах, частіше протягом дня розувайтеся і розминайте ноги. Увечері відпочивайте у кріслі з піднятими догори ногами та приймайте контрастний душ. До речі, є й від численних гелів, які пропонують аптеки. Декому працювати доводиться голосом
.
І їм же платити. Так,співачок, вчителів, лекторів, секретарок, адвокатів та юристів, суддів, дикторів, теле-, радіожурналістів, діджеїв, конферансьє, тренерів у фітнес-клубах та ін. об’єднує одну спільну недугу – у них часто пропадає голос і болить горло. Це небезпечно тим, що хронічний ларингіт може дати ускладнення на внутрішні органи та суглоби. Крім того, через неправильне дихання ротом носові рецептори не отримують потрібного подразнення, і, як наслідок, порушується нюх і секреторна робота шлунка, втрачається апетит, може розвинутись захворювання середнього та внутрішнього вуха, карієс.
Якщо вам за родом занять доводиться часто працювати – вибачте – ротом, освоюйте методики правильного, фонаційного дихання (про них дуже багато корисної інформації можна знайти в Інтернеті) та тренування голосу, займайтеся йогою, дихальною гімнасткою.
І звичайно, незалежно від роду ваших занять, не забувайте про здоровий спосіб життя: куріння, захоплення фастфудом, сидячий спосіб життя однаково шкодить і секретаркам, і вчителям, і міністрам.