Дуже часто серед різних рекомендацій щодо зниження ваги зустрічається така: «їжте невеликими порціями, але часто».
Лише одна непомітна фраза серед потоку порад, багато з яких ми пам’ятаємо напам’ять. Ось ми і пропускаємо її повз вуха, розмірковуючи приблизно так: «Маленькими порціями не наїсися! Краще поїсти 1-2 рази на день, але більш ґрунтовно. Добова сумарна калорійність з’їдається однакова … ».
Тому ми і не втрачаємо у вазі (а часто навіть накопичуємо зайве), повністю довірившись вченню про калорійність продуктів і нічого не знаючи про те, що ж насправді потрібно нашому організму.
Отже, ось таємниця, про яку дієтологи не спроможні повідомити нас: перерва між прийомами їжі не повинна перевищувати 5 годин! До закінчення цього часу наш шлунок має прокинутися та отримати їжу. Причому, навіть не має значення, жирна їжа або дієтична, просто наш організм повинен знати, що їжі достатньо, чи надходить вона регулярно, тому накопичувати жир «про запас» не потрібно.
А як чинимо ми, не отримавши такої цінної вказівки від наших дорогих дієтологів? Намагаємося їсти якомога рідше; радіємо, якщо через відсутність апетиту чи термінових справ пропускаємо обід, або знаходимо в собі сили відмовитися від вечері, оскільки хтось озвучив тезу: «після 18 години їсти не можна, і взагалі вечерю треба віддати ворогові».
Як у такій ситуації надходить наш організм? Через 5 годин «простою» шлунок починає бити на всі дзвони і, в засмучених почуттях, телеграфує організму: «Голод йде! Запасаємось!» Коли, після довгої перерви їжа, отримана, наш організм вичавлює з неї максимальну кількість калорій. Адже треба забезпечити енергією не лише насущні потреби, а й відкласти ще хоч щось «про запас», про всяк випадок, адже настали голодні часи!
Безумовно, у людей з нормальним метаболізмом таких проблем не виникає, але людям, схильним до повноти, через обставини необхідно з належною повагою ставитися до капризів свого організму-неврастеника. Годуйте його регулярно, не рідше, ніж через кожні 4-5 годин, і він заспокоїться, задоволено зітхнувши: “Голодні дні минули!”
Щоб гарантовано не пропустити п’ятигодинний інтервал, харчуйтесь більше 3-х разів на добу. Простіше кажучи – перекушуйте між їдою. Скільки разів ми чули в дитинстві від батьків: “не вистачай шматки перед обідом – апетит зіпсуєш!” Тепер ми, дорослі люди, мучимося діаметрально протилежним питанням: як його, паразита такого собі, зіпсувати? Не потрібно винаходити велосипед, а просто згадати рецепти родом з дитинства: між основними прийомами їжі з’їсти пару бутербродів, великих яблук або невелику тарілочку чогось, запивши чашкою гарячого чаю чи кави.
Діючи подібним чином, ми вбиваємо двох зайців одним пострілом: і організм заспокоюємо і, якщо ми любимо смачно та багато поїсти, зменшуємо почуття голоду. Саме вовчий голод і апетит, що розігрався внаслідок нечастих прийомів їжі, змушують нас непомітно з’їдати більше їжі, ніж нам потрібно.
Калорійність продуктів: наш шлунок прирівняли до грубки!
Калорії… Калорії… Калорії… На упаковці кожного продукту проставлено цифру, якій ми звикли довіряти безмежно. Ми часто відмовляємо собі у багатьох смачних речах лише тому, що кількість балів-калорій у них перевищує середні показники. Заради того, щоб надлишок прийнятих з їжею калорій не позначився не найкращим чином на нашій фігурі, ми намагаємося якнайрідше харчуватися, сидимо на низькокалорійних дієтах, катуємо себе в спортзалі. Багатьом із нас життя підпорядковане правилу: «з’їв зайві калорії – займався зайві півгодини»…
А що насправді означає «калорійність продуктів»? Ви будете дуже сміятися, але це лише кількість одиниць енергії, що виділяються продуктом при спалюванні його в лабораторній печі! А наш шлунок – не грубка, тому підраховувати калорійність з’їдених продуктів, сподіваючись тримати себе у формі чи схуднути, це все одно, що намагатися дізнатися про своє майбутнє по гороскопу зі тижневика «Печі та каміни: суспільне життя».
Коли ми обмежуємо себе в їжі, сидимо на дієтах – наш організм вилучає максимальну кількість калорій із самої дієтичної їжі. Якщо ж ми, навпаки, об’їдаємося – організм намагатиметься закапсулювати і швидше вивести з організму «зайву їжу», практично не видобуваючи енергію (тобто горезвісні «калорії») навіть із самої солодкої, жирної та легко засвоюваної їжі!
Якби це було не так, то абсолютно у всіх людей після кожного великого свята (наприклад – Нового року) лопалися б штани та сукні. Як же – за добу, у сидячому положенні, було вжито десятки тисяч калорій! Якщо «вчення про вплив на набір/втрату ваги калорійності продуктів» вірне, то куди подіється така колосальна кількість енергії? Чому люди після кожного такого свята (а їх у році, як мінімум, кілька) не схожі на головного персонажа казки «Колобок» і, навіть якщо й додають у вазі, то лише 0,5-1 кг. (Частина з яких зайва рідина і, пардон, фекалії)? Чому людина, яка сидить на жорсткій дієті, лише пом’якшивши режим (але все одно харчуючись менше добової норми) починає різко набирати вагу?
Єдине прийнятне пояснення – організм сам регулює, скільки енергії взяти з продукту, а зайве (зараз) просто викидає. І навпаки – якщо їжі недостатньо. Отже, нам слід більше довіряти своєму організму, а не абстрактним цифрам у таблиці калорійності продуктів, які абсолютно вірні, повторюся, виключно у застосуванні до вогню та печі.
Найбільш забійний аргумент на користь того, що вважати калорії – марна справа, це відсутність будь-якої прив’язки балів-калорій до метаболізму (обміну речовин). Ну, хоч би, за трьома критеріями: швидкий, нормальний, повільний. Адже кожна людина має метаболізм різний! Один може з’їдати каструлями саму жирну їжу, не одужуючи, іншого ж рознесе вшир і від порції дієтичної.
Чи є альтернатива підрахунку калорій? На жаль – поки що ні, і навряд чи найближчим часом з’явиться. Але чи так вона потрібна? Є простіший шлях: боротися не зі слідством, а з причиною. Основних причин зайвої ваги лише три: переїдання, нестача руху, повільний метаболізм. Для підтримки свого тіла в тонусі достатньо виконувати 5 найпростіших рекомендацій:
1. Більше рушайте. Хоча б 2 рази на тиждень займайтеся фізичними вправами (добре розвинені, недряблi м’язи «з’їдають» до 90% жиру!).
2. Не сидіть на жорстких дієтах і не займайтеся надмірними фізичними навантаженнями (організм знизить ваш метаболізм до мінімуму і, при першому послабленні з вашого боку, відновить статус-кво).
3. Їжте невеликими порціями 4-5 разів на день (ваш шлунок зменшиться в обсязі, і насичення буде наступати швидше від меншої кількості їжі).
4. Знайдіть досвідченим шляхом (шляхом виключення), від чого повнішаєте саме ви. Від жирів чи вуглеводів? Обмежте споживання їжі, яка заповнює вас (але не виключайте).
5. «Розганяйте» свій метаболізм різними способами (приймайте йодні препарати та полівітаміни, відвідуйте сауну, масаж тощо).
Лише слідуючи вищепереліченому, ви не тільки раз і назавжди впораєтеся з проблемою зайвої ваги, але й станете набагато здоровішим, ніж раніше. Для тих же, кому ніякі рекомендації не допомагали і не допомагають, порада лише одна: бігом до лікаря-ендокринолога! Найчастіше безуспішні спроби схуднути мають під собою хворі фактори: підвищений вміст цукру в крові, порушення гормонального балансу. Просто приберіть бар’єри, що заважають вам знайти ідеальну фігуру, і ви легко, майже не напружуючись, зможете досягти довгоочікуваного результату.
Стреси – корисні у боротьбі із зайвою вагою, депресії – ні.
Людина, відчуваючи стрес (наприклад, при поході до дантиста, стрибка з парашутом тощо), який не переходить у депресію, спалює величезну кількість енергії. Схуднення відбувається імпульсом, надзвичайно швидко – іноді навіть більше кілограма на день. Отже, стрес – благо в нашій благородній справі позбавлення зайвої ваги – він миттєво розганяє наш метаболізм і виводить з організму зайву рідину, дозволяючи добиватися нових рекордів, не докладаючи жодних зусиль.
«Благодійні» стреси можна віднести до двох категорій: «для душі» та «для тіла». «Для душі» – стрибки з парашутом, відвідування атракціонів типу «американські гірки» або навіть… той самий похід до дантиста. «Для тіла» – сауна, контрастний душ, одноразове різке збільшення фізичного навантаження (похід, генеральне прибирання, перше тренування). Особливо такі стреси корисні тоді, коли зниження ваги припиняється і він зависає. Для того, щоб зрушити його з мертвої точки, режим зазвичай посилюють, але це – тупиковий шлях. Скільки ви витримаєте спартанський спосіб життя у світі спокус? Все життя? Дуже сумнівно. Тому жорсткі обмежувальні заходи краще залишити останнім козирем у боротьбі із зайвою вагою, віддавши перевагу хорошому струсу всіх систем організму спрямованим керованим стресом.
А ось депресія призводить до діаметрально протилежних наслідків – метаболізм знижується, що відповідає сонному стану організму. Відповідно, при прийнятті їжі та частина енергії, яка мала б йти на обслуговування «поточних потреб», буде незатребувана і, відповідно, відкладена в жирові депо. Згадайте свої попередні спроби схуднути: хочеться їсти – а не можна, хочеться відпочити – а доводиться тренуватися до сьомого поту. І думки: так буде кожен день – сьогодні, завтра, післязавтра … Вага все повільніше повзе вниз … Життя стає безрадісним і перетворюється на тортури – ми живемо від їжі до їжі, від відпочинку до відпочинку з постійним усвідомленням того, що після короткочасного полегшення буде знову , м’яко кажучи, невесело …
Впадаючи в депресію, ми тим самим гальмуємо процес схуднення, що депресію ще більше посилює. Виходить замкнене коло, за яким майже завжди слідує зрив, відкат, повернення до відправної точки. Щоб не допустити такого розвитку ситуації, потрібно:
1. Не знущатися з себе. Різке обмеження їжі та максимальні навантаження неприпустимі.
2. У процесі схуднення депресії необхідно всіма силами та засобами уникати! Якщо Ви відчуваєте, що через обставини занурюєтеся в це болото – струсніться, відверніться будь-яким способом, займіться чимось приємним. Зрештою, попийте заспокійливі трави, антидепресанти (заспокійливе нерідко пригнічує метаболізм, але це все ж таки менше зло, ніж депресія).
Схуднення починайте у спокійний період життя, коли на обрії немає, і не передбачається нічого по-справжньому негативного. Пам’ятайте, що депресія такий же Ваш ворог, як переїдання та нестача руху!